курінь ч. 13 ім. Олекси Довбуша

Previous Entry Share Next Entry
Дурні думки в дурних головах (с. Залісся 2008 р.Б.)
taras_13 wrote in kurin_13
Це були майже чудові (а точніше сказати класні) осінні дні. Це був кінець листопада, але якраз випало декілька теплих днів, і ми куренем вирішили зїздити в печеру Угринь. Як я же казав була чудесна погода (правда болото трохи було, але то таке) навіть сонечко світило. Ми, а саме я(Ведмідь), Олько(Олежик), Дегустатор(Вася) були в проводі такшо повели малих вночі в печеру. Всі були дуже задоволені шо таки туди добрались. Ми розпакувались і полягали спати, через десь 3 години зробили відкриття, а ше десь через 3 вставання. Правда старшина (а саме ми з Ольком) провтикала і ми встали всі на 1 годину пізніше. Почався день який напевно ніхто з учасників не забуде, особливо Сейорита (а також Флорісєнта, Сенйора...) який втопив свою менашку в криниці неподалік коли діставав воду. А, забув, ше був Гребінець, який як завжди був з малими за компанію, і який цілий день давився гречкою з своєї менашки. Також оскіки він не поїхав поїздом з нами, то йому прийшлось доїжджати окремо на наступний день. Оскільки він не знав дороги, то ми з Васьою пішли його зустрічати на станцію. Туди йшли через поле, скакали через якийсь яр з потіском але все ж таки прийшли вчасно, навіть завчасно. Чекали на той клятий дизель десь годину. За цей час нам стало нудно, Вася заснув прямо на тому імпровізованому пероні слухаючи музику, а я кидався в нього камінцями, шоб розбудити. Короче, Гребінець і тут був в своєму репертуарі і провтикав станцію, поїхавши на одну далі, ми ж з Васьою не здибавши його почали вертатись, і відійшовши десь 1 км від станції я почув дзвінок від Олька шоб ми вертались і чекали далі, бо Гребінець завтикав, ми вернулись, почекали десь 1.5 години на нього і пішли напряму, як танки, через поле до печери. Вася готувався цілий день до тестів з хімії, такшо ніц крім того шо він майже цілий день провалявся на поверхні під сонцем на ще зелені траві і своєму бушлаті сказати більше не можу. Також протягом всього дня малі морозили всяку фігню, і хоч фігню, але смішну. Ось деякі цитати записані Ольком на шматку карти:

  1. Сьогодні немає роси-значить завтра четвер.;
  2. Диви,яке тверде,як загнеш,то так і буде...;
  3. Постав хліб на сало!;
  4. Та тобі нічо,а мені ж ...блін!;
  5. Було наше-стало колгоспне;
  6. Колір гамняного цвєта;
  7. Минашка зверху моя,а зсередини чужа;
  8. Шоб почути,чи їде поїзд,треба до вуха прикласти рельсу;
  9. Якшо стояти за вітром,то я згору;
  10. Ти собі там зацейвоськай;
Це все було записано зі слів учасників, всі авторські права захищені))). Але крім самої мандрівки ми справляли день народження нашого курінного (Олежика) якому якраз стукнуло там в печері 17 років, з чим його і вітали. Особливо відзначився все той же Гребінець, який зївши сам пів банки згущика фактично залпом, сказав шо йому шось недобре, і через 5 хв вже попросив добавки. Потім ми швидко зібрались, Олько, Гребінець і обригани вирушили через село раніше, а ми з Васьою через поле чуть пізніше, збираючи сміття, яке лишили обрижки. Ми прийшли раніше десь на 15 хв, почекали на Олька з малими, потім сіли на дизель і поїхали додому. Незважаючи на все, малі лишились задоволеними, і поїдуть ше. Ой, шось я засидівся вже, пора йти спати, а то завтра вставати рано, потрібно готуватись до наступної вилазки в печери на цих вихідних.)))

  • 1
what are you doing? Let’s chat Go Here dld.bz/chwZK

  • 1
?

Log in

No account? Create an account